Траурные похороны: в результате российского удара погибли трое членов одной семьи В ночь на 8 августа российский террор вновь обрушился на обычный украинский дом. В Пуховской долине Киевской области враг направил шесть ударных дронов на частный дом, где находилась семья. НАЖМИТЕ на одну из фотографий, чтобы узнать, как разворачивалась эта трагедия

Траурные похороны: в результате российского удара погибли трое членов одной семьи
В ночь на 8 августа российский террор вновь обрушился на обычный украинский дом. В Пуховской долине Киевской области враг направил шесть ударных дронов на частный дом, где находилась семья. НАЖМИТЕ на одну из фотографий, чтобы узнать, как разворачивалась эта трагедия

Цієї ночі для них назавжди зупинився час. Російська атака забрала життя трьох рідних людей — одразу трьох поколінь однієї сім’ї.

Загинули:

Маленький Дмитро — дитина, яка мала все життя попереду. Для рідних він був сонечком, їхньою радістю, теплом і найдорожчою усмішкою. Він ще мав вирости, мріяти, закохатися, створити власну сім’ю… Але російський дрон безжально перекреслив усе його майбутнє.

Бабуся Галина — вчителька, яка присвятила роки дітям, передаючи їм знання, доброту та частинку власної душі. Її життя було потрібне багатьом, але найбільше — її родині.

Дідусь Петро — комунальний електрозварник, людина праці, яка щодня робила свою справу, дбала про близьких і просто жила звичайним життям. Життям, яке ніхто не мав права в нього забирати.

Батько Дмитрика, його дружина та середній син залишилися живими. Вони отримали поранення, пережили пекельну ніч, коли дрони продовжували атакувати їхню оселю.

Вижили — але втратили найдорожче. Втратили дитину. Батьків. Бабусю. Дідуся. Рідних людей, які ще напередодні були поруч, говорили, сміялися, будували плани на завтра.

Батько маленького Дмитра розповів, що росіяни спрямували на звичайний сільський будинок одразу шість дронів. Не на військову базу. Не на техніку. Не на якийсь важливий об’єкт.

На будинок, де жили люди.

«Він був сонечком у нашій родині, його тепло і любов, яку він проявляв до нас усіх, надихало далі жити в такий складний час!» — написав батько про свого сина.

Ці слова особливо боляче читати. Бо маленький Дмитро сам був тим світлом, яке тримало родину. І тепер це світло обірване російським ударом.

Прощання із загиблими відбудеться 15 серпня 2026 року об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 16.

Три покоління однієї родини. Дитина, яка навіть не встигла побачити доросле життя. Бабуся, яка присвятила себе дітям. Дідусь, який чесно працював і жив заради своєї сім’ї. Їх більше немає.

А для тих, хто залишився, ця ніч назавжди розділить життя на «до» і «після».

Щирі співчуття рідним та близьким Дмитрика, Галини й Петра. Нехай у них вистачить сил пережити те, що неможливо прийняти серцем. Нехай маленький Дмитро назавжди залишиться для своєї родини тим сонечком, яким він був за життя.

Вічна пам’ять невинним жертвам російського терору.